| Главная » Статьи » Изданные в научной периодике |
КРИМІНАЛЬНА «ЖАРГОННА» МОВА МОЛОДІ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА Пронін С.В., старший викладач ДЗ «Луганський інститут праці та соціальних технологій» Ключові слова: кримінальний жаргон, культура, молодь, соціальна спільнота, суспільство Постановка проблеми. Сьогодні на Україні, та не тільки, намітилася стала тенденція до занедбання рідної мови, а, з нею, і культури в цілому. Ми знаємо, що першочерговим носієм та зберігачем культури народу є молодь. Але спираючись на експертні дослідження психологічних та фізіологічних особливостей розвитку молоді [], факторів та умов створення соціальних спільнот[], автор пропонує гіпотезу щодо скорого занедбання української культури наступними поколіннями. Проблема дослідження є в протиріччі між «нормальним» функціонуванням молодіжних спільнот, що повинні бути заключні в рамки моральних цінностей та норм, що прийняті в українському суспільстві, задля забезпечення приемственности культури, - з одного боку, та сталій тенденції до поширення вживання кримільнального (карного) жаргону в молодіжній спільноті, що заперечує по суті саме поняття культури та її розвиток, поширення. Карний жаргон особливо легко поширюється в середі неповнолітніх та молоді. Це пояснюється його образністю, виразністю, потаємністю, іронічністю, що заволікає підлітків та молодь. Засвоєння (нехай і підсвідоме) кримінальних жаргонізмів – це одна з причин криміналізації всього населення країни, й перш за все, - молоді. Кримінальний жаргон вчить мислити кримінальними категоріями, привіває жорстокість, безлюдяність в стосунках з оточуючими, восхволяє злочинний світ, його образ життя, культ сили, наглості, презрения до суспільних цінностей, моралі та норм, що склалися, спотворює погляди й переконання, відволікає від чесного труда. Актуальність теми полягає в небезпеці вживання жаргону, його «входження» в повсякдення життя молоді. На даному етапі розвитку українського суспільства, коли в наявності її політична, економічна та соціальна дезадаптація, жаргон швидко проникає в повсякденну мову не тільки молоді, а й літературний світ. Тому не правильно вважати, що підлітки та молодь (вікові групи, в яких відбувається інтенсифікація вживання жаргонізмів Необхідно пам'ятати, що кримінальний жаргон, як і люба інша мова, легше засвоюється в підлітковому віці. Цей період є сенситивним щодо засвоєння мови. Тому важливо «уберегти» підлітків та молодь від карного жаргону. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналізуючи різні інформаційні джерела, можна стверджувати, що проблема життя, спілкування, виховання молоді в рамках культурного буття українського суспільства розглянута дуже предметно. Але хоча проблема вживання та поширення кримінальних жаргонізмів й знаходиться в постійній розробці, але їх вплив на молодіжне середовище, шляхи потрапляння до нього та методи перешкоди цьому ще вивчені не достатньо. В контексті даної статті запропонуємо стислий огляд найбільш компетентних, за думкою автора, з них. Різним аспектам формування культури образу життя та спілкування молоді, з урахуванням новітніх парадигм виховання, присвятили свої роботи такі дослідники як Т.Є.Бойченко, Г.І.Власюк, О.Д.Дубогай, О.В.Киричук, М.Є.Кобринський, В.М.Оржеховська, І.П.Петренко, А.Ю.Скоробагатов, Л.А.Тручак, Н.М.Хоменко, Т.С.Гурлєва, А.П.Пилипенко. В наявності інтересні наукові пошуки у галузі розумового формування та виховання особистості – Н.М.Гордій, Л.В.Ваховський, В.Д.Костів, Л.М.Панкова, В.Г.Постовий, М.Д.Ярмаченко. Формуванню духовної культури молоді присвячені праці Г.П.Шевченко, Н.В.Біловол, Л.Г.Вергазової, Т.О.Ільїна, Є.В.Коцюби, Е.О.Зеленова, М.Б.Євтуха, Проніної Н.О. Більшість експертів вважають, що кримінальний жаргон вже достатньо сильно поглибився в лексикон звичайного (некримінального) населення, в тому числі, - й молоді. Вони вважають цю проблему достатньо гострою та актуальною на даному етапі розвитку українського суспільства. Соціологи, соціальні психологи, що займаються вивченням проблем молодіжної субкультури, вважають тенденцію до поглиблення кримінального жаргону в молодіжному сленгу стабільною. Багато хто вважає головним джерелом цього процесу не тільки неформальні, іноді кримінального забарвлення, молодіжні об'єднання, членом яких є індивід, але й цілком формальні, соціальні ніші в яких займає індивід в процесі своєї життєтворчості Філологи, що займаються вивченням мови, її функціонування, в свою чергу, вважають що головним джерелом засвоєння жаргонізмів є засоби масової інформації та «низькопробна» художня література, як фактори формування свідомості суспільства Невирішені раніше аспекти проблеми полягають в пошуку шляхів потрапляння жаргонної мови до представників молоді, визначенні «першочергових» причин стрімкого засвоювання жаргонізмів молоддю, формуванні єдиної чіткої державної політики в соціальній, економічній, політичній та науковій сферах життя українського суспільства з ціллю недопущення потрапляння жаргонізмів у молодіжне середовище та сферу вжитку. Постановка задачі. Спираючись на вищезазначене, першочерговим завданням є знаходження шляхів потрапляння кримінальних жаргонізмів у молодіжне середовище, мову, головних аспектів їх засвоєння молодіжжю та обґрунтування можливості впливу широкого поширення кримінального жаргону серед молоді на збереження та розвиток української культури в майбутньому. Так, багато хто з соціологів та соціальних психологів, що розроблюють цю проблему, причинами проникнення кримінального жаргону до мови спілкування молоді називають психологічні особливості молодіжного віку та дезадаптацію інституту позашкільного виховання На думку ж філологів, причинами вище зазначеного явища служать відсутність чіткої язикової політики української держави. Зокрема: твердого контролю з боку державних органів за чистотою мови засобів масової інформації, засилля іноземної низькоякісної відео-, аудио-, літературної продукції Автор бачить рішення поставленої проблеми в наступному: 1. реанімації інституту позашкільного виховання, що вбачає: «реставрацію» старих та створення нових (що відповідають сьогоднішнім нормам та інтересам молоді) просвітгуртків, спортивних секцій, клубів по інтересах, кружків з профорієнтації; 2. реанімації інституту сім'ї, як визначального інституту у процесі соціалізації особистості, прищеплюванні їй моральних, культурних й ін. властивостей й якостей – підвищення ролі та авторитету батьківства в формуванні внутрішньої, фізичної, культури молоді, культури спілкування та обходження з людьми усіх вікових категорій, підйом загальної та мовленнєвої культури батьків; 3. здійсненні більш жорсткого контролю з боку держави за засобами масової інформації – це повинна бути поміркована та розумна «фільтрація» іноземних ЗМІ й художньої літератури, що впливають на свідомість населення України, зокрема на молодь, у просвітительських бесідах з молоддю, з метою популяризації «чистоти» язикового спілкування. 4. проведенні просвітительських бесід з молоддю на всіх рівнях, з метою популяризації «чистоти» язикового спілкування як на місцях (у навчальних закладах, спортивних секціях, клубах, кружках) так і на загальнодержавному рівні (засоби масової інформації, періодична література й інші друковані видання для дітей і дорослих). У зв'язку з усім вище сказаним, на державному рівні необхідно: 1. розробити, узаконити й постійно проводити державну програму сприяння місцевим ініціативам по проблемі проникнення кримінального жаргону в молодіжне некримінальне середовище 2. добрати фінансового способу як з бюджету країни, так і місцевих органів влади на подолання вище зазначеної проблеми 3. підібрати кваліфіковані кадри із числа психологів, соціологів і філологів, постійно проводити їхнє консультування по методах і формам роботи з молоддю і їхній родителями з метою недопущення проникнення кримінального жаргону в молодіжне середовище. У контексті обраного напрямку дослідження перспективи подальших досліджень, на думку автора, повинні складатися з наступних пунктів: Висновки. Дотепер соціологи розглядали соціальну структуру і її елементи як сформовані і статичні утворення. Те ж можна сказати про соціальні зв'язки між цими елементами. Однак навіть швидкий погляд на суспільство і на окремі його складові дозволяє зрозуміти, що в соціальній сфері немає незмінних об'єктів і суб'єктів. Змінюються культурні комплекси, склад груп, взаємини між людьми. Це у свою чергу впливає на зміни суспільства, його політики, способу життя людей. Стає ясно, що прогрес, якого досягло суспільство, зв'язаний з постійними змінами, що відбуваються, буквально у всіх сферах соціального життя, й, особливо, у культурному просторі. Вивчаючи зміни, що відбуваються в суспільстві, їх звичайно розділяють на соціальні – зміни в соціальній структурі і соціальних взаємозв'язках у суспільстві і культурні – зміни в культурі суспільства. Соціальні зміни можуть містити в собі приріст населення, ріст освітнього рівня, зменшення поінформованості, зміну оточення особистості при переїзді із села в місто, зміну взаємин між робітниками й адміністрацією, коли на підприємстві відбувається реорганізація, і т.д. і т.п. Культурні зміни можуть містити в собі винахід і популяризацію автомобіля, поява нових слів у нашій мові, зміна норм правильного поводження і моралі, нові форми мистецтва, музики і т.д. Часто культурні зміни одночасно є і соціальними. Наприклад, зміна норм моралі може привести до зміни взаємин між соціальними спільнотами і навпаки. Практично усі важливі зміни мають як культурний, так і соціальний аспекти, а тому до них застосовується термін "соціокультурні зміни". Важливо визначити розходження між соціальними змінами і прогресом. Термін "прогрес" виражає ціннісну думку. Прогрес означає зміну в бажаному напрямку. Але в чиїх цінностях може бути обмірювана ця бажаність? Бурхливий ріст міст, вторгнення техніки в природу, будівництво атомних електростанцій – чи не так усе це необхідно і бажано? Тому замість оцінного терміна "прогрес" соціологи користаються нейтральним поняттям "зміна". В контексті змін у економіко-політичній ситуації в українському соціумі, яку автор статі характеризує як дисгармонійну, ми можемо спостерігати різкий спад духовної, моральної культури суспільства. Доведено, що першочерговим носієм та зберігачем культури народу є молодь. Тому на даному етапі державотворення дуже важливо не тільки зберегти культурні та духовні надбання українського народу, а й примножити його. В майбутньому ця ціль повинна «лягти на плечі» молоді. Анотація. У статті розглядаються основні аспекти й проблеми вживання жаргонізмів у молодіжному середовищі. Розглянуті основні психологічні умови щодо вкорінення жаргонізмів у молоді, виділено головні напрямки ефективної соціокультурної роботи з цією категорією населення. Запропоновано комплекс заходів щодо запобігання потрапляння жаргонізмів у повсякденну мову представників молодіжного середовища. Література:
| |
| Просмотров: 2107 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всего комментариев: 0 | |
